Історія школи в с. Бабина.

Першим щасливим українським селом на Бойківщині, в якому Австрійська держава заснувала в 1817 році тривіальну школу, було село Бабина.[1]

Надаю орігінал документа від 15-го вересня 1817 року з наступним перекладом./Files/images/2.jpg

Документ про заснування тривіальної школи в с. Бабина у 1817 році (Аркуш 5).


Samborer Kreisamt

41005

Die hohe Hofkammer hat mit Dekret vom 8ten v. M. zur künftigen Dotierung einer Trivialshule in Babina, einen Beitrag von 199 fr. 30 Xr. Samt Theuerungzuschüssen, 6 Klafter Holz für die Schule. und 8 fr. auf Schulrequisiten aus dem Samborer Kreise bewilliget.

Ausser diesem Beitrage wird die Dotazion noch in 12 Korez Getreide, die 18ten fr. gleich zu halten sind? Dann 32 fr. 30 Xr., welche die Gemeinde antrugen, bestehen, und folglich den sistemisierten Betrag jährlicher 250 fr. erreichen.

Dem h. Kreisamt wird aufgetragen, wegen Ausmittlung eines Schullokals, und dessen Einrichtung sogleich das Amt zu handeln, und nicht etwa auf die Herstellung eines neuen Gebäudes zuzuwarten sondern sich angelegen seyn zu lassen, eine einstweilige Unterkunft zu bewirken, und sobald dieses gelingt, dem Przemysler gr.-kath. Konsistorium unverweilt die Mittheilung zu machen, damit dasselbe die Besetzung der Lehrstelle einleite.

Die Beilagen des Berichts vom 18ten November v. J. Nr. G480 folgen zurück .

Lemberg, am 15 ten September 1817

· Fl. = f = Gulden (lat. florenus aureus)

· Xr. = Kreuzer

Самбірська крайова адміністрація

41005

Висока придворна палата своїм декретом від 8-го числа минулого місяця для майбутнього дотування тривіальної школи в Бабині дала згоду на суму 199 гульденів 30 крейцерів, разом із субсидіями на подорожчання, 6 сажнів дров для школи, і 8 гульденів на шкільні реквізити із Самбірського округу погоджено.

Крім цієї суми, дотація становитиме ще 12 корців зерна, які мають відповідати 18 гульденам, потім 32 гульдени 30 крейцерів, які громада попросила, і врешті досягне загальну річну суму 250 гульденів.

Цісарській крайовій адміністрації дається завдання: із-за пошуків шкільного приміщення і облаштування негайно приступити до справи, і не очікувати на будівництво нового будинку, а турбуватися про те, щоб знайти тимчасове приміщення, і як тільки це вдасться, дати повідомлення греко-католицькій консисторії у Перемишлі, щоб вона організувала призначення вчителів на посади.

Додатки до повідомлення від 18-го листопада наступного місяця № 9480 будуть надані.

Львів. 15-го вересня 1817 р.


Перша школа в селі була побудована в «Кінці» на тому місці, де вона знаходиться і сьогодні, бо на тодішні часи центр села вважався на «Закутині», а «Кінець» починався там, де розташована школа тепер. У школі було 33 учні. Наука однієї дитини коштувала в тривіальній школі 6 флоринів 78 крон. Для порівняння у 1785 році в Кошаліні один корець жита або пшениці (близько 55 літрів) коштував 1,5 флорина, корець ячменю 21 шеляг, а вівса – 15 шелягів. Чотирирічна дійна корова коштувала 12 флоринів.[2]

Іван Филипчак пише, що у 1817 році в селі Бабина учитель мав 250 fl WW (Wiener Wahrung) (річну платню) таку ж, як комісар староства. Крім того у нього було вільне помешкання, 4 кірці жита, 4 кірці картоплі, город на 600 кв. сажнів (одна ділянка під номером 1039 знаходилась на «Обшарі» а друга під номером 1810 за «Воронятами» між лукою «Дубник» і полем «Каменник»).[3] Довгі роки в Бабині був вчителем Теодор Федорович з титулом магістра, якого бачили ще в шістдесятих роках на цій посаді. Учителя презентувала громада.[4]

В 1836 року в тривіальній школі села Бабина навчалося 54 учні, річна плата вчителя становила 250 флоринів.[5]

В 1867 році в школі вчилося 33 дітей. Вчителем працював Теодор Федорович. Річна плата його становила вже 223.12 фльоринів.[6]

У 1870 році в селі Бабина була тривіальна школа. При школі був вчитель з річною зарплатою 200 зл.р. і помічник вчителя з оплатою 150 зл.р. річно. У 1869-1870 навчальному році у школі навчалось 34 учні.[7]

В 1873 році в селі разом з двором налічувалося 1077 мешканців. Війтом села на той час був Василь Радович. В 1873 році школа в Бабині була народна з одним учителем. У той час шкільний маєток у селі складався з дерев’яного будинку, де в одній кімнаті було шкільне приміщення, а дві інші кімнати і кухня належали вчителю. Крім того була ще й стайня. Все це знаходилось під одним дахом, який був покритий ґонтом. Будівля в 1873 році перебувала у добротному стані. Поруч будівлі знаходився город.

В 1873 році в селі налічувалось дітей бідняків в віці від 6 до 12 років:

хлопців – 90, дівчат – 86.

До школи ходили в навчальному році:

1870-1871 н.р. хлопців – 38 дівчат – 20

1871-1872 н.р. – 40 – 19

1872-1873 н.р. – 44 – 22

Учителем тоді працював Михайло Розумітовський. Народився він 16 листопада 1832 року в Перемишлі, українець, греко-католицького обряду, одружений. Вчителювати почав з 1 серпня 1856 року при парафіяльній школі в Zurawicy біля Ярослава (ПНР) до 8 травня 1858 р. Кваліфікаційний екзамен склав у Перемишлі 9 липня 1858 р. (S.114). На підставі документів римо-католицької консисторії в Перемишлі від 5 квітня 1859 року (S.545), розпорядженням високого ц.к. Намісництва 3-го березня 1859 року (S.8981) призначений українським вчителем при школі Журавіци. Михайло Розумітовський був затверджений як вчитель декретом ц.к. Намісництва 14 січня 1863 р. (S.1174). Декретом Шкільної окружної ради в Самборі з 4 березня 1874 р. (S.270) призначений учителем в селі Бабина. Він добре зарекомендував себе на цій посаді під час роботи.

З 20 листопада 1902 року школа в селі з однокласової переходить у двокласову.[8]

В 1903 році збудували цегляну школу на один поверх за громадянські гроші. На її будівництво витратили 16.000 К.[9] В школі тоді навчалося 170 учнів. Навчання проводилось українською мовою. Навчав лише один вчитель.[10] Школу будували будівничі з м. Ланцута (тепер ПНР), ті самі, що будували сільську церкву св. ап. І. Богослова.

В 1907-1908 році збудували другу дерев’яну школу через дорогу навпроти церкви (на цьому ж місці знаходиться сьогодні статуя Божої Матері). На будівництво цієї школи витратили 8000 К. з громадської каси. Будівельні роботи виконував місцевий сільський майстер Струбицький Іван (Майструньо). В селі цю школу називали «білою школою», тому що вона зі двору була обтинькована жовтою глиною і побілена.[11]Війтом у селі на той час був Іван Фединяк.

Станом на 1 травня 1924 року школа в селі була вже шести класовою з української мовою навчання. За школою рахувався ¼ морґа огороду для навчальних цілей, а для керівника школи ¾ морґа огороду і 2 морги орного поля. Школа мала службове помешкання для керівника, два шкільні будинки мурований і дерев’яний, в яких було 5 класів (кабінетів), де вчилися учні.[12]


/Files/images/1.jpg

1912 рік. Керівник школи в селі Бабина Лукавський Іван.

На 1 червня 1924 року в Бабинській школі працювали такі вчителі.

Грушкевичова Михайлина 1893 р.н., греко-католицького обряду, українка, замужня. Учителює з 1 вересня 1913 року. Кваліфікація професійна – склала кваліфікаційний екзамен.

Гассовна Антоніна 1886р.н., греко-католицького обряду, українка, незаміжня. Учителює з 1 грудня 1906р. Кваліфікація професійна – склала кваліфікаційний екзамен і (ст. 30/4 1924).

Лукавський Іван (керівник школи) 1871 р.н. греко-католицького обряду, українець, жонатий (мав дві дочки). Учителює з 1 жовтня 1894 року. Кваліфікація професійна – склав кваліфікаційний екзамен.

Петровський Станіслав 1900 р.н., римо-католицького обряду, поляк, жонатий. Учителює з 1 вересня 1920 року. Кваліфікація професійна – склав кваліфікаційний екзамен.[13]

Всередині 30-х років ХХ століття сільський вчитель початкової школи заробляв 130 злотих на місяць. Тоді як буханець житнього хліба коштував 12 грошів, а пшеничного – 18. Центнер пшениці коштував 20 злотих, кілограм волового м’яса коштував 35 грошів, кілограм вершкового масла 1 злотий, гарні чеські мешти фірми «Бата» – 20 злотих, боксові чоботи першого ґатунку 50 злотих, дорогий чоловічий костюм 120 злотих.[14] Багато це чи мало, добрі то були часи чи погані, здається не варто замислюватися.

В 1927/28 навчальному році школу з шести класової, зробили 5-класовою.

1 квітня 1937 року розпочали будівництво другого поверху цегляної школи (добудову хотіли зробити ще напередодні Першої світової війни). Гроші на будівельні роботи поступали з громадської каси. Було вимуровано другий поверх, накрито і обштукатурено, але діти так і не зайшли вчитися, бо 1-го вересня 1939 року Гітлер оголосив війну Польщі. Німецька армія перейшла границю і стала швидко просуватися на схід. За два тижні територія Польщі опинилась в руках німців. А вже 25 вересня 1939 року німці покинули Самбірщину (згідно протоколу, таємно підписаного Молотовим і Рібентропом 23 серпня 1939 року про розподіл Польщі).

Вранці 26 вересня 1939 року в Самбір вступила Червона армія, яка зразу почала заводити свої порядки. Тимчасове управління відновило насамперед роботу залізниці, торгівлі, комунального господарства. Великі зміни сталися в освітній системі. У школах збільшили кількість учителів, тому всі безробітні учителі одержали роботу.

Було введено радянську шкільну програму, організовано так звані лікнепи (ліквідація неписьменності). Більшість шкіл Самбірщини стали україномовними. На мітингах, або в сільських радах приймалися рішення про перехід на українську мову навчання, і районний відділ приймав ці рішення до відома. Польські школи залишалися тільки в польських селах. У 1939/40 навчальному році в Самбірському районі стало 42 (21 початкові і 21 семирічні) школи, в них навчалося 3740 учнів і викладало 158 учителів.[15]

З 13 вересня 1940 року директором Бабинської НСШ (неповної середньої школи) був Савдик АндрійАндрійович, 6.01.1908 р.н., українець, уродженець села Берегів. Вчив арифметику, фізкультуру. Перед другим приходом Червоної армії вибув з німцями за границю

Після Другої світової війни школа переживає розквіт і небувале піднесення. Школярі увійшли у викінчене приміщення другого поверху мурованої школи. В 1946 році із Радянської України (зі сходу) прибуває група учителів: Нориця Ліда Гаврилівна, Кривоніс Марія Григорівна, Дерев’яненко Марія Г., Юрченко Віра Тимофіївна, Чернява Олександра Федорівна.

В перші післявоєнні роки звичайним фактом було перебування в одному класі учнів різного віку, котрим з різних причин не пощастило ходити до школи з однолітками. Книжки та зошити учні носили у пошитій торбинці з лямкою через плече. Рідкісним явищем була тоді сумка із шкірозамінника. Писали металевими перами з дерев’яними ручками, тому в пошані була каліграфія. Чорнило, як правило, було фіолетовим, яке готували з порошку. Чому саме фіолетовий колір? Бо він найкраще сприймається зором дітей. З собою носили так звані чорнильниці-невиливайки. Для цього шили невеличкі торбинки зі шнурком. Металевим пером з дерев’яною ручкою учні писали десь до 1970 року. Згодом всі перейшли на авторучки, які заправлялися чорнилом.

У 1950 році відбувся перший випуск Бабинської середньої школи. Усі випускники, а їх було 25 учні, пішли вчитися (у вищі 22 учні і середньоспеціальні 3 учні) навчальні заклади.

/Files/images/3.jpg

1951 рік. Бабинська восьмирічна школа. Світлина А.Петриняка.

27 серпня 1959 року Рада Міністрів Радянського Союзу прийняли постанову про нагородження випускників шкіл золотими медалями за відмінне навчання, успіхи у праці і гарну поведінку. Виготовляли золоту медаль з монетної бронзи (томпака) із позолотою, на яку йшло 0,35 грама золота. Ця технологія збереглася донині. Але золота медаль має і іншу дату народження 30 травня 1945 року. Тоді медаль була справді золотою, бо виготовлялася з благородного металу. У перші повоєнні роки уся медаль була золота 583 проби. З 1954 року якість золота понизили до 375 проби.

Список учнів Бабинської СЗШ, що нагородженні золотими і срібними медалями за успішне навчання.[16]

№ п/п Прізвище, ім’я та по батькові Число місяць, рік, місце народження Рік закінчення школи Нагородження
1 Ямковий Леонід Васильович 1954 с. Бабина 1971 Срібна медаль
2 Іванова Світлана В’ячеславівна 22.06.1970 м. Самбір 1987 Срібна медаль
3 Пікуш Ганна Степанівна 5.12.1969 с. Бабина 1987 Срібна медаль
4 Пікуш Василь Васильович 12.10.1970 с. Бабина 1987 Срібна медаль
5 Сим Олена Василівна 20.05.1972 с. Містковичі 1989 Срібна медаль
6 Баралецька Надія Степанівна 1.04.1973 с. Береги 1990 Срібна медаль
7 Кузбит Марія Ярославівна 1.08.1973 с. Береги 1990 Срібна медаль
8 Пікуш Марія Степанівна 28.02.1973 с. Бабина 1990 Срібна медаль
9 Припін Любов Іванівна 1.11.1972 с. Бабина 1990 Срібна медаль
10 Баралецька Олена Степанівна 26.11.1974 с. Береги 1991 Срібна медаль
11 Кострицька Галина Романівна 4.03.1974 с. Пиняни 1991 Срібна медаль
12 Припін Галина Степанівна 4.06.1976 с. Бабина 1993 Золота медаль
13 Черевко Леся Василівна 9.04.1976 с. Бабина 1993 Золота медаль
14 Петриняк Оксана Володимирівна 11.08.1976 с. Бабина 1993 Золота медаль
15 Вороняк Оксана Іванівна 11.10.1976 с. Бабина 1994 Золота медаль
16 Пріць Ольга Михайлівна 4.11.1976 с. Береги 1994 Золота медаль
17 Черевко Галина Михайлівна 9.04.1978 с. Бабина 1995 Золота медаль
18 Припін Володимир Іванович 7.04.1980 с. Бабина 1997 Срібна медаль
19 Солук Юрій Володимирович 30.06.1981 с. Бабина 1998 Золота медаль
20 Кіс Іван Іванович 28.06.1981 с. Бабина 1998 Золота медаль
21 Кір Олена Іванівна 3.08.1981 м. Самбір 1998 Срібна медаль
22 Вороняк Олена Степанівна 16.11.1981 с. Містковичі 1999 Золота медаль
23 Мудрий Роман Миронович 8.04.1983 м. Самбір 2000 Золота медаль
24 Петриняк Юрій Іванович 24.11.1982 с. Бабина 2000 Золота медаль
25 Стефура Ігор Степанович 27.03. 1991 с. Бабина 2008 Золота медаль
26 Бондар Марія Іванівна 03.08.1996 с. Бабина 2013 Срібна медаль
27 Надолішня Христина Іванівна 19.02.1996 с. Бабина 2013 Срібна медаль

З 3-го вересня 1958 року директором Бабинської середньої школи став Губич Степан Петрович. Він народився 1930 році і селі Майдан Підбузького району Дрогобицької області. Перед тим з 20.07.1953 по 3.09.1958 рік працював директором Пинянської семирічної школи. Викладав українську мову і літературу в 6-7 класах і заочно навчався в Дрогобицькому педінституті, був членом КПРС.[17] Помер 16 лютого 2011 року у Львові.

/Files/images/4.jpg

1964 рік. На останньому дзвонику директор Бабинської СШ Губич Степан Петрович з ученицею першого класу Петриняк Іриною Андріївною. Світлина з архіву А. Петриняка.

Наприкінці серпня 1962 року школа стала восьмирічною через відсутність навчальних класів, бо дерев’яне приміщення школи «Біла школа» закрили через його аварійний стан. А вже в 1964 році розпочали реконструкцію цегляної школи. За роботу взялося Самбірське ремонтно-будівельне управління №12 (керівник Бронов), яке прибудувало двоповерховий корпус школи.

В 1965 році Губича Степана Петровича перевели в Самбір завідуючим райвідділом народної освіти, а директором став Кульчицький Євген Дмитрович. 1924р. н., уродженець с. Кульчиці. Вся клопітка праця по викінченню добудови переходить на його плечі. Але і Губич С. П. допомагає у цій справі, бо до 10 серпня 1965р. планувалося здати об’єкт.

/Files/images/5.jpg

1964 рік. Іде будівництво двоповерхового корпусу, який прибудовано до цегляної школи 1903 року.

/Files/images/6.jpg

1965 рік. Новий корпус школи.

В перших числах серпня заврайвідділом народної освіти Губич Степан Петрович у приміщенні народного театру Самбора провів нараду директорів шкіл району, на якій обговорювалося питання про підготовки шкіл до нового навчального року. Він доповів присутнім про ремонт приміщень та створення класних кабінетів у школах району, про завезення палива школам та вчителям, про забезпечення учнів підручниками.[18]

Хоча в районній газеті «Червоний прапор» від 7.11.1965 року писалося, що наш район у підсумках соцзмагання зайняв друге місце на Львівщині по підготовці шкіл до нового навчального року, що в експлуатацію по району здано 78 класних кімнат, кабінетів, майстерень, в тім числі в с. Бабині внаслідок добудови учні одержали 10 нових класів, 2 навчальних кабінети і школа перейшла на однозмінне навчання, а фактично навчання в нових класах і майстернях розпочалося аж через рік, бо класи не були готові прийняти школярів. Це ми бачимо з сесії Бабинської сільської ради депутатів трудящих, яка відбулася наприкінці червня 1966 року. На ній обговорювалося питання «Про підготовку Бабинської восьмирічної школи до нового навчального року». Наголошувалося, що робота по реконструкції школи посувається дуже повільно і виглядає набагато гірше, ніж передбачалося.[19] 1 вересня 1966 року учні зайшли у нове приміщення, школа стала знову середньою.

В 1974 році чисельність викладацького і учнівського колективів збільшується у зв’язку з тим, що в с. Пиняни восьмирічну школу реорганізовано в початкову. В Бабинській СШ стало вчитися 617 учнів, що змусило дирекцію перейти на двозмінне навчання.

В 1975 році на місце директора Кульчицького Євгена Дмитровича прийшов працювати з Вільшаницької восьмирічної школи Колток Іван Іванович 1933 р. н., член КПРС, він був атеїстом, але хорошим директором, який тримав порядок і дисципліну. Пробув він директором до 1986 року, а в жовтні 1989 році він помер.

З 1 вересня 1986 року директором Бабинської середньої школи призначили Бобака Богдана Антоновича. Народився він 29 вересня 1945 року в селі Бісковичі Самбірського району, відразу ж після переселення в серпні цього ж року батьків зі села Босько Сяніцького повіту (Польща).

Сім’я його була чисельна. Крім Богдана і батьків, з ними проживала бабуся Олена, татова мама і його брати Олександр, Іван і сестри Марія, Ганна.

Батько, Антон Андрійович, працював землеупорядником у Самбірському райвиконкомі, а мама, Іванна Іванівна, - в місцевому колгоспі.

У 1952 році Богдан Антонович вступив у перший клас Бісковицької середньої школи. Після закінчення в 1963 році поступив на перший курс філологічного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка. У жовтні 1964 року його призвали на службу в Радянську армію, у якій довелося відслужити понад три роки. Після завершення служби в армії продовжив навчання на другому курсі університету.

Після завершення у 1971 році навчання в університеті його скерували на роботу в Мостиський район. З 1 вересня 1971 року по серпень 1974 року Богдан Антонович працював директором Арламівсько-Волянської восьмирічної школи. У цьому ж році перевівся на роботу в Самбірський район, де з вересня 1974 року по липень 1978 року працював директором Вербівської восьмирічної школи. Її реорганізували у початкову, і він деякий час до грудня 1978 року працював методистом відділу освіти. З грудня 1978 по 1986 рік працював директором Хлопчицької ВШ. З вересня 1986 року по вересень 2014 Богдан Антонович працював директором Бабинської СЗШ І-ІІІ ступенів.

Від першого шлюбу в 1972 року в нього є дві дочки – Любов і Віра. Вдруге одружився у 1998 році. Дружина Дарія Іванівна викладає хімію та біологію у нашій школі.

В 1999 році після обширного інфаркту Богдана Антоновича було прооперовано, але і зараз він активно займається громадською роботою поряд з основною діяльністю. У 2002 році бабинчани обрали його депутатом до Самбірської районної ради.

/Files/images/7.jpg

1.09.2003 рік. Педагогічний колектив Бабинської СЗШ І-ІІІ ступенів. На світлині зліва направо сидять: Черевко Василь Васильович, Коркішко Галина Мирославівна, Більовська Світлана Андріївна, Кузбит Леся Іванівна, Надолішня Оксана Іванівна, Бобак Богдан Антонович(директор), Гущіна Тетяна Романівна( завуч), Кузбит Марія Володимирівна; стоять: Ванівська Галина Степанівна, Торчинович Олег Іванович, Віщур Ганна Степанівна, Віщур Ігор Мирославович, Білинська Теодозія Йосипівна, Волощук Орест Іванович, Гук Марія Іванівна, Сорока Іванна Михайлівна, Петришин Мирослава Петрівна, Пиртко Ольга Петрівна, Манько Лілія Ігорівна, Дмитрик Галина Михайлівна, Чорній Катерина Омелянівна, Вороняк Ганна Степанівна, Сторонська Віра Євгенівна, Онишкевич Леся Петрівна, Дилин Василь Іванович.

Керівники школи в с. Бабина з 1817- 2013 р.

№п/п П. І. П. Рік народження і смерті Термін перебування на посаді
1 Федорович Федір 1817-1870
2 Розумітовський Михайло 16.11.1832 1870-?
3 Лукавський Іван 1871 1904-1930
4 Ґустович Юзик 1930-1939
5 Савдик Андрій Андрійович 6.01.1908 1939-1944
6 Білинська Іванна Степанівна 1.07.1908 1945-1946
7 Гордієнко Василь Якович 1922 1949-1954
8 Щириця Поліна Яківна 1922 1954-1955
9 Ковико Іван Йосипович 1922 1956-1958
10 Губич Степан Петрович 1930 1958-1965
11 Ямковий Василь Іванович 1965
12 Кульчицький Євген Дмитрович 1924
помер 12.12.1989
1965-1975
13 Колток іван Іванович 1933
помер 10.1989
1975-1986
14Бобак Богдан Антонович29.09.19451986-2014
15
Дилин Василь Іванович1963з 01.09.2014

Порівняльна таблиця кількості учнів в Бабинській СЗШ (з 1. 11. 1949 по 1. 09. 2013 р.)

Навчальний рік 1949/50 1950/51 1951/52 1952/53 1953/54 1954/55 1955/56 1956/57 1957/58 1958/59
Кількість учнів на початку навчального року 404 389 401 398 401 392
Навчальний рік 1959/60 1960/61 1961/62 1962/63 1963/64 1964/65 1965/66 1966/67 1967/68 1968/69
Кількість учнів на початку навчального року 332 365 401 365 439 437
Навчальний рік 1969/70 1970/71 1971/72 1972/73 1973/74 1974/75 1975/76 1976/77 1977/78 1978/79
Кількість учнів на початку навчального року 468 448 458 494 510 617 585 572 592 552
Навчальний рік 1979/80 1980/81 1981/82 1982/83 1983/84 1984/85 1985/86 1986/87 1987/88 1988/89
Кількість учнів на початку навчального року 530 515 477 459 470 468 448 485 485 488
Навчальний рік 1989/90 1990/91 1991/92 1992/93 1993/94 1994/95 1995/96 1996/97 1997/98 1998/99
Кількість учнів на початку навчального року 486 391 450 433 380 422 465 318 322 343
Навчальний рік 1999/2000 2000/2001 2001/2002 2002/2003 2003/2004 2004/2005 2005/2006 2006/2007 2007/2008 2008/2009
Кількість учнів на початку навчального року 360 365 355 348 333 320 302 285 282 268
Навчальний рік 2009/2010 2010/2011 2011/2012 2012/2013
Кількість учнів на початку навчального року 250 227 230 229

Порівняльну таблицю складено з даних «Книг обліку учнів Бабинської СШ» за (1.11.1949-25.11.1955); (1.09.1963-1. 09.1988 рр.); (1.09.1988-1.09.2006 рр.). За відсутності однієї книги (1955-1963 рр.) не встановлено кількість учнів і не внесено до таблиці. По записах в книгах за цей період в Бабинській школі вчились учні не тільки з с. Бабина, але і з сусідніх сіл Берегів, Пинян, Ковинич, Місткович, Зарайсько, Ланович, П’янович, Біскович, Самбора, Кружик, Калинова, Корналович, Гордині. Значна кількість учнів прибула до Бабинської СШ в вересні 1974 році коли в с. Пинянах з восьмирічної школи зробили тільки початкову. Так було до 1990 року поки в с. Пинянах не збудували нове приміщення для школи і утворили Пинянську середню школу. В даний час в Бабинській СЗШ вчаться учні з сіл Берегів, Міскович, м. Самбора.

підготував Василь Черевко

Кiлькiсть переглядiв: 2234

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.